На неб1 з1ронька з1йшла,
Як мати сина породила.
-То,сину,з1ронька твоя,-
Ненька дитя благословила.
Нехай ця з1ронька с1я
Пром1нням щедрим та багатим.
Бо доля,сину,то твоя
1 шлях тв1й буде,хай крилатим.
Про що просила,все збулось,
1 вир1с син,як сок1л ясний.
1 як в народ1 повелось,
Встигав робить в житт1 все вчасно:
Здобув осв1ту,покохав,
П1дняв в1н крила соколин1.
В кар"ер1 високо л1тав,
Л1тае високо й донин1.
Прийшов до нас у колектив,
Що так з1гр1ло душу,
Як п1сн1 н1жно1 мотив-
Я вам признатись мушу.
Я низько Боженьку вклонюсь
За щедрий дар в1д Нього
За те,що дав нам в колектив
Директора такого.
Ода Директору
© Copyright: Татьяна Овдиенко, 2016
Свидетельство о публикации №116032709341
Свидетельство о публикации №116032709341
Рецензии