Линуть роки у небуття,
Оглянутись не встигаю.
Чотирі кольори у долі, у життя,
Нитка до нитки - рушник я вишиваю.
Білим - чистим ніжність цвіте,
Червоним палає вірне кохання.
Жовтим сяє сонце, жито золоте.
Не шию чорного -смутку й страждання.
Я уквітчаю життя, свою долю.
Хай червоніє й білим квітне.
Колос золотий, хай, хилить додолу
Під небом синім, сонцем привітним.
Чотир1 кольори
© Copyright: Тамара Горбаченко, 2016
Свидетельство о публикации №116032706157
Свидетельство о публикации №116032706157
Рецензии