Магiя -Дитяча Гра-

Переплетення. Перевтілення. Плин: ріки, років, снів, мрій, марень ранкових, просонь вечорових. Течія життів: минулих, нінішніх і прийдешніх.

Вони сиділи в затишку на теплім осіннім осонні.
Спориш зеленів. Густий соковитий.
Цвіли чорнобривці.
Карафинка з вином то порожніла, то знову наповнювалася.
Неквапно текла розмова.
Смакував виноград і печений гарбуз.
Життя було солодким, гіркавим, пряним.

-- Дивлюся на тебе і думку гадаю: чому не дракон ти, чому не літаєш?
-- Тому не дракон я, бо крила - тоненькі пелюстки. Боюся не втримають тіла і я повалюся на землю, вгаровану сонцем гарячим, ударюся тім'ям і, Вчителю любий, тебе не побачу вже більше ніколи (всміхнувся лукаво невдячний)
-- Жартуєш. Ти школу відбув непогано. Умієш багато: затримувать подих і біль гамувати. Ти п'єш не п'янієш, в димар залітаєш без жодного пороху сажі на шатах. Проходиш контроль прилітаючи в Штати, ніхто навіть паспорту не запитає.
-- Та й годі вже з тим. ТИ учив мене довго, то ж суть зрозумів я і нашу корогву, як довг понесу і як треба драконом повстати, повстану, як личить то нашому роду і стану. Учителю Лі, я тобою пишатися не перестану. (всміхнувся, моргнув і допис всю амріту до денця)

У сіні на осонні у квітні,
коли земля парує і лебеді летять,
десь там на полонині, а може в левадах,
накрившись кожухами, лежать вони, лежать.
Тихенько! Не сполохай! Хай подрімають трохи.
Кохання-милування буває і труднЕ.

Життя на цій планеті, як трунок терпкий і міцний, солодкий і гіркавий.
Смакуй його, розпробуй. Цю формулу славетну не просто зрозуміти.
Та і не варто. Живімо, як птахи, як діти. Про нас Батьки подбають.
А далі - будь, як буде.


© Copyright: Валентин Лученко, 2016