Сейф
у веселім і сонячнім краю,
я думки , як у сейфі міцнім,
від недоброго ока ховаю.
Я туди, двічі -тричі на дню,
відлітаю журавликом білим.
Все таємне своє схороню,
все нездале, відверте і сміле...
Все незріле , що лиш у мені,
має вирости в слабість чи силу.
Там світанки такі росяні...
Там я маю невтомніі крила...
І, з собою сама я розмову веду.
І суджу, і жалію, і каюсь..
По неходженій стежці зачаровано йду...
Та,чомусь, все сюди повертаюсь...
27 березня 2016 р
Свидетельство о публикации №116032705407