Сейф

У далекій незнаній землі,
у веселім і сонячнім краю,
я думки , як у сейфі міцнім,
від недоброго  ока ховаю.

Я туди, двічі -тричі на дню,
відлітаю журавликом білим.
Все таємне своє схороню,
все нездале, відверте і сміле...

Все незріле , що лиш у мені,
має вирости в слабість чи силу.
Там світанки такі росяні...
Там я маю  невтомніі крила...

І, з собою сама я розмову веду. 
І суджу, і жалію, і каюсь..
По неходженій стежці зачаровано йду...
Та,чомусь, все сюди повертаюсь...

27 березня 2016 р


Рецензии