Частина 2. Лист вiд гетьмана

СЕМЕН ПАЛІЙ
Історична поема часів Північної війни


Частина друга.
Лист вiд гетьмана.


Панує у Фастові літня спекота,
Все небо – у білих легеньких хмарках.
Кипить в Палієвім маєтку робота,
А сам він літає по двору, як птах.

«Скоріше гони напувати корови!»  –
Полковник старий пастухові кричить.
«На зиму у нас ще не рубані дрова,
І треба качати нам мед, аж горить».

Палій хазяйнує у себе в господі,
Під наглядом все: від коня до кроля.
Немає ніде бур’янів у городі,
Буяють розкішні пшеничні поля.

Палій вже зібрався іти до кошари
Швиденько поглянуть, що там у овець,
Та раптом, пилюки здіймаючи хмари,
Від гетьмана в двір прискакав посланець.

Почувши іржання конячого звуки,
Відразу Палій поспішив до гінця,
Листа від Мазепи узяв він у руки,
Уважно його прочитав до кінця.

«Яке ж у Мазепи до мене є діло,
Як каже в найближчий приїхати час?
З листа щось не дуже мені зрозуміло...
Та все ж я поїду – наказ є наказ!

Кого ж я з собою візьму у дорогу?
Хай їде Нагай, мій товариш, Максим.
Не раз вже мені надавав допомогу
Цей сотник козацький і мій побратим».

читати далі: Частина третя. Арешт Палiя.
http://www.stihi.ru/2016/03/26/8845