Др б тетерука

Туману прозірний серпанок
Тончиться плавко і зника.
Благословля рожевий ранок
Сріблястий дріб тетерука.

Наливши гребені багряні
Булькочуть побіля ріки
Тетеруки, від току п`яні,
Роздувши воли, як міхи.

Безвітря рівне ані дмухне,
Відлуння росами тремтить.
Упитий співом півень глухне,
Кружля велично, цокотить.

Бундючно випинає груди,
Розпустить віялом хвоста,
Без бійки ворога остудить
І той до втечі поверта.

І знов фігури з перецоком
Мережать зваби полонез,
Аби зачарувати око
Самичок на гілках берез.

Сам гонор не дає помоги
Угамувати впертюха,
Тоді у діло йдуть остроги-
Бійця не настраха пиха.

Грудьми зітнутися із зухом,
Місити ребрами крила -
І пря пером, частіше пухом
Тічок, буває, застила.

Хто першим відчуває змору -
Розкриллям пружно лопотить,
Із токовища давши дьору,
Щоб кров`ю дзьоба не юшить.

Туману прозірний серпанок
Тончиться плавко і зника.
Благословля рожевий ранок
Сріблястий дріб тетерука.