Ми iхали в автобусi з портретом президента...

   11.03.2011     ***
Ми їхали в автобусі з портретом празидента,
Дивився людям в очі він і, навіть, на дітей,
Із натовпу робочого, столиці опонента,
Кричав плакат запально так "Вкраїна для людей!"

Не з тих я, що базікають політику у чергах,
Не з тих, шо на трибунах, знов, виплескують своє,
Я, мати, степовичка, я символ в оберегах,
Душа болить нездічена за правду, за святе.

Поволі поговоримо з тобою, президенте,
Можливо ти не згоден з тим, бо справ у тебе тьма...
Та я ж не про своє тобі і не про іманентне,
Щоб нас й на тому світі знов не лаяли дарма...

Не треба нам багатств отих, не треба стадіонів,
Жили б, лише, в достатку всі і внуки і сини,
Нема житла у молоді, й "халупи" в міліонів,
Наймають, президенте, їх розбещені пани.

Слова ж твої, зворушливі, припали нам до серця,
Гарант ти Конституції, Вкраїна для людей,
Прислухайся ж до матері, гаранта твого серця,
Служи,син український, нам,як батько для дітей.

Ми їхали в автобусі з портретом президента,
Дивився людям в очі він і, навіть, на дітей,
Із натовпу робочого -сюжет для монумента,
Кричав плакат запально так:"Вкраїна для людей!"

                ***