Чорне залишеться чорним...
І білим ніколи не стане -
З брехнею прийшли ви до влади,
З холодними, злими серцями!
А люди, мов показились,
З одного полону в іншій,
Згодовані брехнею,
Направленою прямо в вічі.
З високих трибун Майдана
Давали ви обіцянки.
І скинув народ тирана
На гроші проклятих янкі!
А ви, потираючи руки,
Війну розвязали люту -
Брата послали на брата,
В їх душах посіявши смуту!
Країна тріщить, палая
І полу'мя аж до неба!
Питання саме виникає -
Кому взагалі це треба?
Хто має від того користь,
Від того, що руїни повсюди?
Де ви загубили совість,
Люди ви, чи не люди?
Мабудь, все ж таки, люди,
Бо є у вас доля жалю -
Синів ви своїх та онуків
В те полу'мя не кидали!
Бо то є своє, рідне,
Що вчиться десь у Сорбоні,
А наші хлопці в окопах
Голодні і майже голі!
Безногі та безрукі
Вертаються по домівкам
І ордена, що на грудях,
Носити будуть до віку!
Бо вони й досі там
І життя вже другого не буде -
Серця їх палають війною,
Стискаючи боляче груди!
25.03.16р.
Свидетельство о публикации №116032507697