В один із днів, коли вечірня втома,
Накриє розум смутком як завжди,
Пробудуть у душі забутий спомин,
Ти просто випий, пригоршню води.
Життя нас вчить, та ми не розумієм,
Кого й для чого ,доля нам дає,
Нащадки тих, що ввірилися змію,
Спокутуємо кожен за своє.
І прийде час, зерно з посівів жатти,
І за минулим сердце защимить,
Випий води, на все є Божий задум,
Усе життя, одна коротка мить.
Випий води
© Copyright: Федик Юрий Михайлович, 2016
Свидетельство о публикации №116032506405
Свидетельство о публикации №116032506405
Рецензии