Молчание-1992

Смолкает шум за окном. Я сосредоточенно смотрю на образ давний:
Странные звери плывут перед глазами. Облака...
Трава, что затенила лес
Роса, что пьет августовское небо,
Туман, что окутал страну чудес...
Плывут перед глазами облака...
И замолкает голос плоти, и голос мысли онемел...
Молчание ты - спасение...
Молчание ты - молитва...
Молчание ты - любовь...
Я сосредоточенно вглядываюсь в холодную глубину колодца
Источники утопили звёзды в нём...
Я горстями пью этот хрустальный напиток
И дух земли вливается в кровь, приняв причастие небесное...
И умолкает плач. В зеркале очертания или тень?
На башне часы пробили трижды.
Монахи в церкви стражу заняли.
Их молчаливое моление над городом мир до времени хранит...


Мовчання-1992

Валео Лученко

Змовкає гамір за вікном. Я зосереджено дивлюся на образ давній:
Дивні звірі пливуть перед очима. Хмари…
Трава, що затінила ліс
Роса, що п’є серпневе небо,
Туман, що огорнув країну див…
Пливуть перед очима хмари…
І замовкає голос плоті, і голос думки занімів…
Мовчання ти - спасіння…
Мовчання ти - молитва…
Мовчання ти  - любов…
Я зосереджено вдивляюсь в холодну глибину криниці
Джерела зорі утопили в ній…
Я пригоршнями п’ю цей кришталевий трунок
І дух землі вливається у кров, небесним причастившись…
І замовкає голосіння. У люстрі обриси чи тінь?
На вежі дзигарі пробили тричі.
Ченці у церкві варту зайняли.
Їх мовчазне моління над містом мир до часу береже…

22.08. 1992 року