Сон ще колише трави й квіти,
І випадають сріблом перші роси.
А серце мліє... Хочеться любити.
П`янким повітрям пахнуть верболози.
У вітті вишень чую шепіт тихий:
"Чи любиш ти, як я тебе кохаю?"
Шепоче ніжно проліскові квітень.
Підслухав вітер і приніс із гаю.
Курличуть в небі стаї журавлині.
Весна хвилює, землю пробуджає.
А очі у цю пору сині-сині,
Як моря глибина, як неба синь у маї.
Сон ще колише
© Copyright: Тамара Горбаченко, 2016
Свидетельство о публикации №116032408857
Свидетельство о публикации №116032408857
Рецензии