Клаптик землі, де вросла я душею,
Раю пресвітлий, Едему поріг,
утаємниченна суттю твоєю
лину до тебе прозрінням доріг...
Де б не блукалось, якими б шляхами
доля примхлива мене не вела,-
завше вчувався зв'язок поміж нами,
в холоді ночі - краплинка тепла...
Пройдені межі й тяжкі Рубікони,
знищена сумнівів в'їдливих тля...
Гріє, неначе цілюща ікона,
рідного дому священна земля.
Священна земля
© Copyright: Наталия Дидковская, 2016
Свидетельство о публикации №116032304834
Свидетельство о публикации №116032304834
Рецензии
Знайшла таки Вашу першу сторінку! Ви рівно талановито пишете на обох мовах! Такі проникливі вірші:
"Гріє, неначе цілюща ікона,
рідного дому священна земля."
Завжди рада вертатися до Вас…
Анна Стефани 2 31.01.2017 01:45 • Заявить о нарушении
"Гріє, неначе цілюща ікона,
рідного дому священна земля."
Завжди рада вертатися до Вас…
Анна Стефани 2 31.01.2017 01:45 • Заявить о нарушении
Дорога Анно, моє шанування! Дуже рада Вам! І щиро вдячна за привітність і гарне ставлення до моєї творчості.
Я, так само, люблю навідуватись до Вашої сторінки і насолоджуватись прекрасною, талановітою поєзією.
З найкращими побажаннями,
Наталия Дидковская 07.02.2017 01:07 Заявить о нарушении
Я, так само, люблю навідуватись до Вашої сторінки і насолоджуватись прекрасною, талановітою поєзією.
З найкращими побажаннями,
Наталия Дидковская 07.02.2017 01:07 Заявить о нарушении