Вибрав
Два приятелі зустрілись -
Микола й Іван,
Іван каже: - Щось старієш,
Друже капітан!
Ну розказуй, любий друже,
Як твоє життя,
Певно жінку любиш дуже,
Мабуть є дитя?
А Микола так скривився,
Наче з'їв лимон,
Перед другом зашарівся,
Як отой піон.
- Жити з жінкою - нудота,
Завжди мовчазна,
Рідко відкриває рота,
Чи вона дурна?
А себе я почуваю
Таким бідаком,
Рік промучився до краю
Із отим пеньком.
Я хотів, щоб була жінка,
Як коза прудка,
Щоб життя мого сторінка
Мчало як ріка!
Як співають в надвечір'ї
В хащах солов'ї,
Щоб дзвенів так на подвір'ї
Голосок її.
Час проходить і Микола
Другу в РАГС повів,
Ця гучна, як радіола,
Взяв, яку хотів.
Тільки й чують тепер люди
Мало не щодня,
Як кричить вона повсюди -
Дурень та свиня!
Раз іде отой Микола,
В голові туман,
А назустріч, наче волок
Сунеться Іван.
Йван говорить: -Що з тобою,
Ти змінивсь з лиця.
Кажуть, ти живеш з другою,
Ну, як жінка ця?
Зирк на Йвана той Микола
З-під лахматих брів,
І оглянувшись довкола
Стиха відповів:
- Рота ця не закриває,
Ревнує куму,
Як жигалом розпікає,
Краще б взяв німу!
22.03.2016р. 10:49.
Свидетельство о публикации №116032203879