Я впізнала себе, свій погляд,
Десь між двадцять і тридцять… Отже,
Пам'ять шепче: так, зовсім поряд –
Пережита подія кожна…
Вже, здавалось, далекі роки
Розчинились у снах-розлуках,
Розлетілись у різні боки,
Поскидавши омани-пута…
Але погляд… Мій погляд, власний…
Все, що мала, усе у ньому…
Час скипів крізь важкі тумани…
Спомин-диво знімає втому…
Так буває… Сміється дійсність,
Випробовує Суть і вдачу –
Чи означусь у лицедійстві,
Чи прожитим Єство позначу…
21.03.2016
Я впiзнала себе, свiй погляд
© Copyright: Катерина Жебровська, 2016
Свидетельство о публикации №116032105695
Свидетельство о публикации №116032105695
Рецензии