Оце самогонка!
Коли тільки починалась
Продовольча «гонка»,
Ще валютою вважалась
Гарна самогонка.
Скрізь її по хатах гнали
Як «спосіб оплати»,
Бо в країні видавали
Мізерні зарплати.
В Насті батько занедужав.
Становилось гірше.
Лікар етику порушив:
«Місяць - два… Не більше!
До поминок готувала,
Як хватило хисту.
Самогонки теж нагнала
Цілу каністру.
Настя - господиня гарна,
У доброму віці.
Настояла все на травах,
Що росли у лісі.
Батько жалібно стогнав,
Хоч сходив до ганку.
Як добряче випивав.
То мовчав до ранку.
Якось Настю підізвав
Веселий, здоровий:
«Самогонку подолав
За місяць хвороби».
У лікарні розвели
Білими руками:
«Що залишилось, неси.
Вивчимо днями».
Оце самогонка!
© Copyright: Валентин Серых, 2016
Свидетельство о публикации №116032102728
Свидетельство о публикации №116032102728
Рецензии