Якби менi хтось дав сонцe,
хоч би на мить,
що вранцi очi промiнем торкайе,
те, не палке.
Якби менi хтось дав вiтeр,
той, що у полi,
гойдайе золотом розлитим
мiй спiлий хлiб.
Якби менi хтось дав грози
тi, що чeкаю,
бо сeрцe в спразi
висохло зовсiм.
Або тi роси, що мащуть коси
на косовицi,
де свiжi трави, де волошки,
де мак горить.
А що я маю?
Я маю сонце?
Лиш вiтэр поруч, ховайе в листя
свiй тихий шелест.
I дощ...
Дивись - який дощ!
Слухай - який дощ!
Боже, який дощ...
Може то мОйi сльози...
Дощ
© Copyright: Юрий Семко, 2016
Свидетельство о публикации №116032006776
Свидетельство о публикации №116032006776
Рецензии
Цікавий твір! Сподобалось... Певно, у Вас на клавіатурі немає літери "є"....
Шон Маклех Патрик 20.03.2016 16:46 • Заявить о нарушении
Шон Маклех Патрик 20.03.2016 16:46 • Заявить о нарушении