Коли розвiэться туман...
Коли розвіється туман,
Стоїть гора високая.
В моїм житі, один обман,
І я, так одинокая…
Миленький мій, на чужині,
В коханні присягавсь мені.
Та вже не вірю я йому,
Що це зі мною, не пойму?..
Чому поїхав він, чому,
Мабуть там добре вже йому?..
А я одна, мушу страждать,
І гіркі сльози проливать…
Ота гора закрила путь,
Все уже буде, як не будь.
А я одна, тепер сама,
Мого коханнячка нема.
Ой ти гора, високая,
Туга моя глибокая.
Вітре, розвій мою печаль,
Бо вже мені, себе так жаль.
07:55.20.03.2016.
.
Свидетельство о публикации №116032002726