Коли розвiэться туман...

Коли  розвіється  туман…

Коли  розвіється  туман,
Стоїть  гора  високая.
В  моїм  житі,  один  обман,
І  я,  так  одинокая…

Миленький  мій,  на  чужині,
В  коханні  присягавсь  мені.
Та  вже  не  вірю  я  йому,
Що  це  зі  мною,  не  пойму?..

Чому  поїхав  він,  чому,
Мабуть  там  добре  вже  йому?..
А  я  одна,  мушу  страждать,
І  гіркі  сльози  проливать…

Ота  гора  закрила  путь,
Все  уже  буде,  як  не будь.
А  я  одна,  тепер  сама,
Мого  коханнячка  нема.

Ой  ти  гора,  високая,
Туга  моя  глибокая.
Вітре,  розвій  мою  печаль,
Бо  вже  мені,  себе  так  жаль.

     07:55.20.03.2016.

.


Рецензии