Спогади тi золотi...

Рецензия на «Я зустрiв тебе трiшки iншою» (Виктор Гусак)
                Я зустрів тебе трішки іншою
                І такою тоді й покохав,
                Порівняв я тебе в своїх віршах
                Із ромашкою, що серед трав.

                Не збагну, що зі мною і де я,
                Чим живу, як стою, куди йду.
                Не ромашкою, ні, орхідеєю
                Квітнеш ти у моєму саду.

                Сивина домінує в волоссі,
                Десь курличуть мої журавлі,
                А в степу дозріває колосся,
                Що посіяли ми навесні.

                Тепле літо моє, на долоні
                Ніжна квітка моя золота,
                Щиро жаль – мов розсідлані коні
                Пролітають над нами літа.
                http://www.stihi.ru/2009/03/19/1360


Не жалкуй мій засмучений лицар,
Все минеться, як гуркіт води.
Ми з тобою підемо на цвинтар
Пом'янути безпрограшні дні.

І тоді засідлаємо коней,
Пронесемось по полю верхи.
Цвіт ромашок візьмемо в долоні
І розсиплемо їх на дахи.

Потім чаю духм'яного вип'ємо
Й поспіваємо ми для душі.
А уранці чарзіллям присиплемо
Свої спогади ті золоті...