262. Василь Стус. Пожухлые спадают листья с веток

Пожухлые спадают листья с веток,
Ствол голый голосит охриплой кроной.
То – похороны дней. Без обороны,
В провал бездонный. Вековая мета,
Что чары пали. Тьма же наросла
Стеной отвесной – будто бы туманы
Пустых стремлений, споров и обманы
Твоих бескрылых взлетов - без числа.
Развеялись и волшебство, и чад:
И Мономаховы уже готовы дроги,
Ну, леторосли, трогаем в дорогу,
По коей не воротимся назад.

Леторасль - (годовой) побег дерева; годовая поросль. Cловарь архаизмов русского языка
Леторосль – годовой побег дерева, прибыль роста в одно лето. Словарь Даля.

Пожухле листя опадає з віт,
голосить голий стовбур схриплокронний.
Це — похорон життя. Безоборонний
і безоглядний розпач. Древній міт,
що стратив чари. Пітьма наросла
напростопадним муром — мов тумани
даремних змагань, поривів, омани
твоїх безкрилих злетів — без числа.
Розвіявся далекий чар і чад:
і, вже на Мономаховому возі,
літорослі, рушаєм по дорозі,
з котрої не вертаються назад.