Гноблення

Cвітло у обрії не зiйде,
Таємниця скриє всiх i все.
Темрява скує усіх навiк.
Бог трьоликий? Вiн уже утiк.

Загубив ты всіх своiх дiтей,
Та навiщо ти їх потворив?
Всiх оцих гадливих нелюдей,
Взяв і для утiхи загнобив.

Слугi твої - це стадо тварин,
Приниженням - є вся їхня суть.
Ти - пастух отари без овець
Твої овцi зрадники внесуть.

Ти не зможеш всiх покласти,
до ніг мертвих християнських.
Згори брешучи віками,
що ти мудрий,сильний,правий.

Темрява зiрветься градом,
спалахне вогняним смрадом.
Ти напевно забажаєш скувать люд у пути рабські,
Та на счастя угасає свiт твій мертвий християнський.


Рецензии
Сильний вірш! Символічно... Вражає...

Артур Грей Эсквайр   18.03.2016 23:50     Заявить о нарушении