Роздуми бiля телеакрана
неофіційні назви окраїн міста
Ворожба, місць мого дитинства…
Екран свого «Soni», мов книжку,
З дивана щоденно «гортаю».
Америку, Францію, Лондон,
Німеччину, Рим споглядаю.
Піх-пах… Як безжально вбивають…
«Героями» стали бандити.
На іншім каналі – ґвалтують.
Ось «приклад», як треба «любити!»
Тож вчіться, майбутні мужчини, –
Урок демонструє столиця.
Америка, Франція, Лондон…
Дивіться, можливо, згодиться?
А де ж моя рідна Вкраїна?
Де Січ, Ярославна, Довженко?
Де фільми про чисте кохання?
На це ніби чую з екрана:
– То вийшло вже з моди, мій друже,
Ведемо народ до Європи,
Тож ти не задумуйся дуже…
… Мені ж не збагнути ці зміни.
Душа то болить, то страждає.
Моя батьківщина – Климівка,
Миліше від неї немає!
Свидетельство о публикации №116031805451
Горбылева-Григорьева Валентина 17.09.2016 20:30 Заявить о нарушении