Незалежнiсть

   "куди іти, кому себе продати,
           В чиї обійми ввіритись довіку?"
                Наталья Крісман

Вже більш як 20 років промайнуло
Як наша Україна незалежна.
Що має покоління, що відчуло,
Волю душі, чи все ж залежна?

В суспільстві проголошується воля,
Всі прагнуть незалежності відносин.
Натомість, переважно гірка доля,
Не висихають на обличчах сльози.

"Куди іти, кому себе продати,
В чиї обійми ввіритись довіку?"
Біль нації висловлюють поети,
Бо вільні як безпомічні каліки.

"Потреба ідеалу не даремна,
В бою за нього варто полягати"
Не бути як ослиця підяремна,
Залежить , від того з ким дружбу мати.

Той хто за нас терпів страждання,
Свою Він пропонує всім залежність.
Потрібне людям щире покаяння,
Щоб мати справжню незалежність.

Себе не треба знову продавати,
Христос вже заплатив ціну велику.
Ти не своя, чи варто щось шукати,
В Його обійми ввірься і довіку

Лиш з Ним ти будеш справді незалежна,
Від розладів і буревіїв світу,
Від темних сил лютуючих щалено,
З гріхів у котрих гинуть твої діти

Тож хай народ, що в повній без надії,
"Зіщулений у макову зернину"
Воскресне духом, в нашій Україні
Вспадкуе долю Божої родини               

Молюся щоб "із пороху і тліну,"
Оспівана так щиро кобзарями,
Постала справді вільна Україна
Із чистим серцем, совістю,думками.