Як тяжко в панстві було жити,
які важкі були часи,
від пана лупки заробити
замість смачної ковбаси.
І ці часи вертають знову
народу волі не дадуть
пани знов вчиняють змову
І як завжди на нас кладуть,
на землеробів, шахтарів,
на лікарів і вчителів,
вони лишають їх зарплати
не цінять їхнього труда,
вони лиш звикли грабувати
і все нас гнати в нікуда.
Та ми не стадо,скільки можна
Всі хочуть доброго життя,
душа пропаща и безбожна
и вас не має каяття.
Як вас назвати, депутати,
а чи вельможнії пани
по будували царсткі палати,
за кошти рідної страни.
А для народу, що зробили?
Не можу навіть і сказать
Лиш тільки ціни залупили,
щоб лиш своє приумножать.
Шановні пани-депутати,
зійдіть на землю ради каяття
Роботу вам насмілилися дати,
люди для свого кращого життя.
Пани-депутати
© Copyright: Ярослав Донец, 2016
Свидетельство о публикации №116031811270
Свидетельство о публикации №116031811270
Рецензии