Скеля. На скелі – стіл.
Сидиш за столом ти,
Сиджу за столом я,
Безмовне таке сидіння…
Бо, може, ти чув у сні,
Про що тобі розповім,
Бо, може, можливо так –
Балакати, як каміння.
А стіл поміж нас – в муці,
У борошні білому.
Хтось каже: «Зліпіть моста,
Чи місто, чи місяць сивий»…
…Виліплюєш баранців,
Пускаєш пастись до трав,
Потуплюєш очі вниз
І робишся нещасливим.
Бо я, я ліплю лисиць,
Котрих відпускаю в ліс.
Бо лиси і баранці –
Не дуже хороші друзі…
І я тоді – (посміхнись!) –
З мукиці ліплю зайців
(Не знаючи, що уже
Між пальців вовків вовтузиш).
За спиною маєш світ.
За спиною маю – свій.
А спільного – не вдалось,
І може тепер – ніколи…
Міліє гора муки,
Пустіє між нами стіл,
І плаче тихенько хтось,
І каже: «Що ж я накоїв?»
Ще жменьку одненьку нам
Згорнути й собі піти,
Та раптом – рука руки
Торкається випадково.
Здіймається ураган.
Гукаєш крізь шум: «П-р-и-в-і-і-і-т!»
Велика
гора
муки
Між нас
виростає
знову.
Борошняна iсторiя
© Copyright: Босоногая Сказочница, 2016
Свидетельство о публикации №116031600858
Свидетельство о публикации №116031600858
Рецензии
Велично, казково, реалістично. І так, наче ковтнув свіжого, прозорого, гірського повітря 😊😊😊
Седьмой День 29.05.2016 23:33 • Заявить о нарушении
Седьмой День 29.05.2016 23:33 • Заявить о нарушении
Поєднав непоєднуване - казкове й реалістичне! Дякую. Я супертішуся, що ти десь тут поряд ходиш, тупцяєш та ще й сліди залисшаєш. Як житіє твоє, як себе поводять ті 6 днів тижня, що довкола тебе?
Босоногая Сказочница 30.05.2016 01:46 Заявить о нарушении
Босоногая Сказочница 30.05.2016 01:46 Заявить о нарушении
Знаєш, твої твори завжди були для мене особливими. От вчора прочитав про бабусю… прочитав ще, і знову. Читав і мурахи, дійшовши до очей, запекли в куточках тисячами маленьких вогників.
Прочитав дружині – вона розревілась.
Але через кілька хвилин печалі не залишилось – тільки відчуття чогось теплого і рідного. Наче всі ті, кого ми втратили дивляться на нас і радіють, що ще можемо відчувати, що до закам’янілих сердець можна достукатись…..
А потім були борошняна історія і про бізона. І знову щось рідне, знайоме, в яскравій, неймовірно прекрасній і незвичайній обкладинці. Ніби пережив калейдоскоп почуттів, ніби вийшов з холодного озера на зелену галявину до квітів і птахів.
Ти прекрасна))) Дякую тобі, що дала змогу відчути десь глибоко в души полум’я чогось неймовірного і казкового. Адже, останнім часом життя стало якимсь одноманітним, сірим і буденним (а може, то я став таким для життя?), а мої шість днів вишикувались в шеренгу овечок Доллі в очікуванні сьомого – невідомого. Та тепер я знаю, що невідомий скорше виявиться променем сонця, а не його протуберанцем в холодному і неживому вакуумі.
И… и как же прекрасен «Жонглер спичками».
Седьмой День 30.05.2016 12:59 Заявить о нарушении
Прочитав дружині – вона розревілась.
Але через кілька хвилин печалі не залишилось – тільки відчуття чогось теплого і рідного. Наче всі ті, кого ми втратили дивляться на нас і радіють, що ще можемо відчувати, що до закам’янілих сердець можна достукатись…..
А потім були борошняна історія і про бізона. І знову щось рідне, знайоме, в яскравій, неймовірно прекрасній і незвичайній обкладинці. Ніби пережив калейдоскоп почуттів, ніби вийшов з холодного озера на зелену галявину до квітів і птахів.
Ти прекрасна))) Дякую тобі, що дала змогу відчути десь глибоко в души полум’я чогось неймовірного і казкового. Адже, останнім часом життя стало якимсь одноманітним, сірим і буденним (а може, то я став таким для життя?), а мої шість днів вишикувались в шеренгу овечок Доллі в очікуванні сьомого – невідомого. Та тепер я знаю, що невідомий скорше виявиться променем сонця, а не його протуберанцем в холодному і неживому вакуумі.
И… и как же прекрасен «Жонглер спичками».
Седьмой День 30.05.2016 12:59 Заявить о нарушении
Я ледь не плачу. Дякую, дякую... Теплі обійми розмурашеним і плаксійкам.
Босоногая Сказочница 04.06.2016 03:26 Заявить о нарушении
Босоногая Сказочница 04.06.2016 03:26 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.