Неужели весна?.. Из Людмилы Юферовой

                Перевод с украинского:
                http://www.stihi.ru/2016/03/15/12114


Земли очнулось страждущее тело,
Она сердечка чувствует тепло.
И тёплый снег, что лапчато и бело
Спадает, в лужах всё же развезло.

Опять весна? Всё оттепели хочет,
И солнце – словно киска на окне
Гусей опять парабола голгочет
В небесно-белой синей гущине.

И март порывом резким ветровея
Столкнул и развернул зимы ярмо.
Пугливо в балке, где откос, белеет
Заплаткой малой снежное бельмо.

Неделя-две – сеть изумрудов тонко
Разбрызгает трава, что так сочна.
Как время и напружено, и гонко…
Ужель весна? Ещё одна весна…


Оригинал:


Розмерзлося землі стражденне тіло,
Вона вже чує серденько своє.
І теплий сніг спада лапато-біло,
У калюжках-озерцях розтає.

Невже весна? І на душі – відлига…
І сонце, наче кицька на вікні.
Гусей гелгоче скривлена гирлига
В небесній біло-синій густині.

І березень різкому вітровію
Назад у зиму розвернув кермо.
На схилі балки злякано біліє
Маленький клаптик – снігове більмо.

Ще тиждень-два – й смарагдові відтінки
Розбризкає травиця запашна.
Як час біжить напружено і гінко…
Невже весна? Іще одна весна…