Я відіграю антрепризу.
У мене є свої капризи.
Проте я справжня, не актриса!
У мене лиш акторські риси...
На сцену вийду, поклонюсь я.
Богам театру помолюся.
Вони ведуть мене шалено,
І кожен день міняють сцену...
Цікавий текст, красиві ролі,
Я знаю до сердець паролі!
Лунають оплески невпинно,
А відвернешся — ніж у спину.
Я ж не актриса, так — любитель,
Театру душ постійний житель.
На сцену вийду, поклонюсь я,
За тих, хто справжній, помолюся.
В наш час відвертість — то є рідкість,
Бо справжніх — брак, акторів — більшість…
***
© Copyright: Мила Курбатова, 2016
Свидетельство о публикации №116031605219
Свидетельство о публикации №116031605219
Рецензии