Наснагу жити надае...

       ***
Наснагу жити надає
Оте цвірінькання ще зранку,
Ласкаве сонечко на ганку,
Й весна, що пахощі скрізь ллє...
Радіє світ весь і дзвенить,
І дзюркотить в воді кришкальній,
Цвіт осипає й вже летить,
Як білий вальс кружля останній...
У вічно- сині небеса
Я все дивлюсь- ненадивлюся,
І,чомусь, лагідно журюся,
Як швидкоплинна та краса...
Легким метеликом майне
Те розмаїття трав зелених
В степах квітучо-широченних,
Й до сліз розчулить біль мене...

         ***


Рецензии