Напровеснi
Прощай, зима! Не буду горювати –
Весною пахнуть навіть ліхтарі.
Хоч ще лежать зчорнілі, ніздрюваті
Сніги облізлі, бо старі-старі.
Галайда-вітер оп’янів од сонця
І світ уже по-іншому вивча.
Зима не бачить в ньому оборонця –
Не лютий бо, а ніжний, як дівча.
Шпак прилетів. І синьо на галяві
Розквітнув пролісок недосвіту на зло.
Та вже опівдні парко над полями…
Радіє дню весняному село.
16.03.2016.
© Copyright: Вячеслав Романовський, 2016
Свидетельство о публикации №116031610826
Свидетельство о публикации №116031610826
Рецензии
"Радіє дню весняному село",
І всесвіт подобрішав, бо яруги,
Які, вважав, до неба замело,
Звільняються, поволі, від наруги
Нестримних віхол, від серцебиття
І остраху ночей, закутих в кригу...
В бруньках, ще зачакловане життя,
Чекає на тепло, любов, відлигу.
Той вірить світу, хто в любові зріс,
Тож вірити - з любові виростати!
А піст потрібен, бо лікує піст,
Вирішуючи: мати чи не мати...
Х
Зі святом поезії Вас, В"ячеславе Євгенієвичу! Чудові ваші вірші надихають і собі творити щось гарне, близьке до основ буття, природи... З повагою і теплом
Любовь Иващенко-Сизых 21.03.2016 15:12 • Заявить о нарушении
І всесвіт подобрішав, бо яруги,
Які, вважав, до неба замело,
Звільняються, поволі, від наруги
Нестримних віхол, від серцебиття
І остраху ночей, закутих в кригу...
В бруньках, ще зачакловане життя,
Чекає на тепло, любов, відлигу.
Той вірить світу, хто в любові зріс,
Тож вірити - з любові виростати!
А піст потрібен, бо лікує піст,
Вирішуючи: мати чи не мати...
Х
Зі святом поезії Вас, В"ячеславе Євгенієвичу! Чудові ваші вірші надихають і собі творити щось гарне, близьке до основ буття, природи... З повагою і теплом
Любовь Иващенко-Сизых 21.03.2016 15:12 • Заявить о нарушении
Спасибі, Любо, за вітання! Зі святом тебе!
Вячеслав Романовський 21.03.2016 18:05 Заявить о нарушении
Вячеслав Романовський 21.03.2016 18:05 Заявить о нарушении