Я бачу Гоголя живого

    До 200-річчя
  з дня народження

Він не зостався за порогом,
Що десь маячить там, в імлі.
Я бачу Гоголя живого,
Що з нами ходить по землі.

В Сорочинцях, як в людській каші,
На диво ярмарок скликав.
Наш Гоголь там, де "предки" наші,
Танцює з чортом гопака.

Я бачив, як в корчмі чудовій
Він з Хлестаковим чарку пив,
Солосі- черевички нові
Розшиті золотом купив.

Ось він по ярмарку несеться,
Нікого там не обікрав,
І цигану від всього серця
"Червону свитку" дарував.

Росію обходив він пішки,
Вкраїну всю "перехрестив",
І сирівця напившись з діжки,
До церкви "Вія" запросив.

Ось як в ракеті він неначе,
З відьмою мчиться на мітлі,
І з вишини небес все бачить,
Що твориться на цій землі.

Є тут пихаті і "величні",
Що норовлять зірвати куш.
І плюшкіни і городничі,
Таких немало "мертвих душ".

З "Градоначальником Вкраїни",
Про наше говорив життя,
Щоб вимели мітлою тлін ми,
Тоді б жилося допуття.

У творчому своєму звіту,
Писав Микола про наш час.
І ходить Гоголь наш, по світу,
Живе завжди він по-між нас.

   15.03.2016р. 11.:01.