Заслухалась...

Заслухалась...
Десь голос твій бринить -
Ніжний такий, привітний, теплий.
Слова змішались...
Лиш погляд твій летить,
Немов із вирію той радісний лелека.

Тебе давно чекаю ...
Залишся тут назавжди -
У спогадах, що зігрівають душу.
Присядь зі мною...
Просто поруч посиди,
Твій спокій серця я ніколи не порушу.

Ти розкажи мені...
Чому так важко нам
Дається доля наша, що безжально
Знущається...-
Дається по гріхам?
Чи просто посмішка лиха та аморальна?

Мовчиш ти просто...
Тоді нехай вже буде тиша,
Вона хоч серце сильно нам не крає,
Життя варте всього...
Надію не втрачай ти лиш,
Май віру в краще,- в те, чого іще не знаєм.

61023041r


Рецензии