Два мужики сиділи під каміном,
один на кріслі, другий – на колінах.
Кусали лікті, розтирали глину
і піт в обох повиступав на спинах.
Стогнали ніжно, хтиво посміхались,
а потім заганяли ложку в склянку.
Бо знали все, хоч довго одягались,
куди сховав Дмитро „згущонки“ банку…
Невже все дійсно те було? А може
страшнючий сон тобі, Дімон, приснився?
Пиши від себе, від жінок – негоже!
Ти мабуть просто в дзеркало дивився?!
14.03.2016
За мотивами твору Д. Дробіна „Мы у камина“ http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651443
I таке бува?
© Copyright: Олександр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116031404692
Свидетельство о публикации №116031404692
Рецензии