А знаєш, усе іще буде!
І вітер південний подує,
і нашу весну начаклує,
і пам‘ять нам перетрусить,
і нас зустрітися змусить.
А іще мене на світанку
губи твої розбудять.
Розумієш, все іще буде!
В сто кінців розбігаються рейки,
літаки відлітають скоренько,
кораблі залишають гавані…
Пам‘ятали б про те усе люди,
пригадали б вони і про чудо,
рідше б сердешні плакали.
Щастя, що воно? Сиза горлиця:
відпустиш – спіймать не зумієш.
А в клітці йому тісниться –
теж нібито не годиться.
Важко з ним! Розумієш?
Не зруйную чарівну цю казку,
не скалічу я щастю крила.
Відлітаєш? Лети, будь ласка…
Повертайся, до зустрічі, миле!
14.03.2016
* Переклад твору Вероніки Тушнової „А знаешь, все еще будет!“
До новоi зустрiчi
© Copyright: Олександр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116031403985
Свидетельство о публикации №116031403985
Рецензии