На серці знову туга, тиха печаль,
Журби лиш темний ось цей смуток.
І погляд стомлений такий у даль,
Вінок із вічних лише незабудок...
На серці знов гірке якесь нерозуміння-
/Останнім часом його чомусь багато/,
Життя прожити легко - це просто вміння,
Чи просто вдача чи терпіння-свято?...
На серці знов багато різного всього,
Що подумки тепер лиш обізветься.
Душа втрачає багато дуже дорогого,
Всього того, що більше не вернеться...
61023031r
Тиха печаль
© Copyright: Рэйнни, 2016
Свидетельство о публикации №116031308427
Свидетельство о публикации №116031308427
Рецензии