//www.stihi.ru/2008/01/27/1597
Прикушені легенько губи,
Світло-рожевих щік сатин…
Умів він бути смачно-грубим,
Як пестив зарості щетин.
Залагодити був не в змозі,
То як не фарт у рибака.
Хай тре, спітнілий, на порозі
Мовчок квартирного дзвінка.
З свідомості шляхів турнула,
Така недбалість, під укіс
Освідчень три, що не дочула
І все, що чулося без сліз.
Типично дамское. Каприз. А. Грачева. Перевод
© Copyright: Николай Супличенко, 2016
Свидетельство о публикации №116031303274
Свидетельство о публикации №116031303274
Рецензии