1
Привіт, мій поцілунок сонця,
Моя замріяна весна,
Як я сумую за тобою,
Між нами відстані стіна.
Так хочу у палких обіймах
Відчути рук твоїх тепло.
Щоб у майбутньому ніколи
Розлук між нами не було.
2
Щоб ти сміялась і раділа
У світлі маминих очей,
Додому линула на крилах,
Добро пізнала від людей.
І щоб тебе на кожнім кроці
Чекала радість осяйна,
Моя розрада та надія,
Моя замріяна весна.
3
Привіт, мій теплий подих вітру,
Гірський бурхливий водоспад,
Як жаль, що долю не змінити,
Не повернутися назад
У щирі, лагідні обійми,
В часи розквітлої краси,
У літо юності своєї,
В щасливі, безтурботні сни.
Замрiяна Весна. Донечцi
© Copyright: Босоногая Русалка, 2016
Свидетельство о публикации №116031302115
Свидетельство о публикации №116031302115
Рецензии
Очень тепло и искренне. С удовольствием прочла!
Ольга Пламенная 03.09.2016 10:06 • Заявить о нарушении
Ольга Пламенная 03.09.2016 10:06 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.