І що ж тебе, лебідко засмутило,
Чого ж ти скала ті красиві, білі крила.
Під небом синім би тобі літати,
Не на озерці тому сумувати.
І не сидіти, край того розбитого життя.
Подумати про мрії – майбуття.
А ти сидиш все край озерця,
Сумує те твоє красиве, ніжне серце.
Ти не сумуй, лебідко біла.
Розправ свої ті білі крила,
Змахни, що сили в небо синє,
Змінити все ти в силах нині.
І з висоти видніше, що навколо.
Знайдеш омріяні простори -
Велике озеро для нового життя.
Лети на білих крилах в майбуття!
Лебёдушка
© Copyright: Михаил Данихленко, 2016
Свидетельство о публикации №116031311540
Свидетельство о публикации №116031311540
Рецензии
Майстерно Ви намалювали образ! Дуже сподобався Ваш вірш!
Шон Маклех Патрик 14.03.2016 02:23 • Заявить о нарушении
Шон Маклех Патрик 14.03.2016 02:23 • Заявить о нарушении