рецензия на Не верится А. Самчук на укр. яз

НЕ  ВІРИТЬСЯ

1
Мя"ке'ньким ша'рфом сніг на землю стелеться,
Ласти'ться, наче кошеня, до ніг.
Білява наша по'друга-хурделиця
В останній раз припороши'ть поріг.
Ніхто з нас поодинці не зігріється.
Самотнім во'вком вітер завива.
В кохання вічне віриться й не віриться,
Бо не усе в нім справжнії слова'.

П-в:
Ти нудьгуєш і я страждаю,
Таємниці в душі ховаю.
Дні без те'бе вночі рахую,
У думка'х образ твій цілую.
Мов сніжинка, в обіймах тану...
Але біль не лікує рану.
Не жалій і пробач, будь ласка,
Що скінчи'лась зимо'ва казка.

2
Зима в клубок нитки' змотає пу'хові.
У різних барвах з"я'виться весна'.
А може варто тільки серце слухати?
Без те'бе в нім - мелодія сумна'.
Сльозяться очі від розлуки довгої,
Перетворився на пустелю світ.
Терзають пам"ять незабутнi спогади
І у минуле тягнуть, як магніт.

П-в:
Дощ між нами сліди розмиє,
Серце ту'гою відхворіє.
Щось в житті нашім не сумісно:
Важко - на'різно, ра'зом - тісно.
Ти любив і я теж кохала,
Та чомусь доля роз"єднала.
Пташка щастя крило зломила,
Я тебе' з нею відпустила.


(авторська пісня) 06.03.16р.