Авжеж, в історії примхлива пам'ять,
Всі фюрери й царі, чи не з колиски,
Заводять особистих ворогів.
Останній має бути теж таким.
То, може, й я давно у нього в списку.
Я б тішився. Але боргами,
Що винні ті брати мої вчорашні,
(Казати годі, добре завинили)
Вже перекритий список нагород,
Який склада, можливо, той урод,
Та карликова, ботоксна горила,
В якої з пережеру знесло башту.
Тварина ця для людства – просто сором,
Як би не гризлась – годі і зважати.
Я не пишаюсь ворогом таким,
То десь в казках шляхетні вороги,
А тих щурів поховано багато
Під головною стінкою Мордора.
в списку
© Copyright: Канан, 2016
Свидетельство о публикации №116031201456
Свидетельство о публикации №116031201456
Рецензии