Заграй роялем!

Заграй роялем у моїй душі.
Нехай мурахами червоними накриє,
Вони по шкірі пробіжать і жалячи,
Розірвуть серце,що про тебе мріє.

Ти срипкой тонко на душі заграй,
Лунає звук її ,із серця сльози линуть.
Перед очима ти на мить згадай,
Ті хмари,що коханням вічним плинуть.

Ударь в цимбали тяжко так по серцю,
Підсип іще на рани чилі перцю,
Пече,пече і б'є ,безжально розбиває,
Болючі синяки в душі моїй лишає.

Зіграй гітарою мені тяжкий метал,
Я твій слухач,мене кидає в жар,
Після концерту,до вірного фаната підійди,
Ось тут,на серці,кров'ю свій автограф напиши.

Заверши карнавал оркестром духовим-
Де не танцюють люди,а де плачуть пари,
Де у труні, серед пророслих бадилин,
Лежать серця ,що до дверей ногами!


Рецензии
Дуже смішно мені стало,вже давно не читав таких віршів...

Александр Русский 2   17.03.2016 16:04     Заявить о нарушении
Александр,що ви маєте на увазі?

Археолог Твоих Глаз   17.03.2016 16:15   Заявить о нарушении
Що саме Вам здалося смішним?

Археолог Твоих Глаз   17.03.2016 16:27   Заявить о нарушении
Прослідкуємо за послідовністю автора,як шалено розвязуються перехід от одного до другого з якимось жахливими порівняннями,що порождає у читача тільки усмішку...
Мурахи червони накривають і жалять шкіру,потім важко бють по серцю цимбали,а дали пішов у хід чилі з перцем,на душі явно після цьго лишаються синці,рояль відіграв,з,являється важкий рок,від якого кидає у жар,потім а сцену виходить духовий оркестр і все закінчується у труні вперед ногами. Як вам таке творіння,щановні?

Александр Русский 2   17.03.2016 17:15   Заявить о нарушении
Дякую за критику,радий,до розсмішив Вас! Всі эмоційі змішались і вилились в вірш,де послідовність не одна з головних речей. Головним було змалювати відчуття,щоб читач відчув переживання автора,а подійі можна уявити в хаотичній послідовності. Доречі вірш наповнений зрівняннями і переносним словами,якщо не помітили. Дякую!

Археолог Твоих Глаз   17.03.2016 18:17   Заявить о нарушении