Наснилось вранцi, що спiвав пiсень
На повні груди. Голосно. Наївно.
Хоча би уві сні щасливим співом
отак щоразу починати день...
А слів не пам’ятаю... Жодних слів...
Звучала лиш мелодія надії...
І ще – тремтіли поруч довгі вії,
неначе заохочували спів...
Тепер коли насниться спів? Хто й зна...
Його не заплануєш, як і вірші.
Душа сама пісні любові пише,
коли щаслива... Чи коли сумна...
Свидетельство о публикации №116031201162