в селі покритому червоною коростою,
лиш дід Павло мав Біблію й Псалтирь,
молився Богу, завжди вчасно постував,
та жаль помер, як я ще був малим.
місцевий попик з дідом був не в мирі,
приходив і вичитував йому, -
Павло, не можеш ти читать з Псалтирі,
бо я і сам не всякий псалм пойму.
Та дід Павло на ті слова не зважував,
Читав, молився, та світив лампаду,
на силу злу, зловісну, вражу,
за всю рідню возводив він ограду.
Було це важко в більшовицьку еру,
читати Біблію та вірити псалмам,
одне лиш знаю, дід не серед вмерлих,
він як Псалтирь, належить Небесам!
в селi, покритому червоною коростою
© Copyright: Бимот, 2016
Свидетельство о публикации №116031106692
Свидетельство о публикации №116031106692
Рецензии