Я так тобою довго жила.
Я так тобою довго жила,
То у надії , то в зневірі,
В душу почуття вложила,
Прийняла отруту в певній мірі.
Я так тобою милувалась,
Таємну зустріч ждала знову,
Любов у серце увірвалась,
Її прийняла за основу.
Хворіла я тобою дуже,
В холоднім ліжку вечорами,
У сни приходив лиш байдуже,
Гуляв із вітром вихорами.
Я так тобою довго жила,
Що аж згоріли зорі в небі,
Перегоріла кров у жилах,
Згубила пам'ять в твоїй звабі.
Я собі мрії наплодила,
Що аж забула, що ти невільний,
Та гріти вже мені не сила
Моїх ілюзій божевільних.,
Сховаю мрії пречудові,
Під чорною пахою ночі,
Одна лікуюсь від любові,
А вітер за вікном регоче...
Автор: Н.П.Рубан.
Я так тобою довго жила
© Copyright: Надежда Рубан, 2016
Свидетельство о публикации №116031105169
Свидетельство о публикации №116031105169
Рецензии