Далеко далеко...
Далеко – далеко живе мій коханий
У ного є крила і він полетів…
Залишив лише згадку і мале прохання:
«Мені ти пробач, я летіть не хотів…»
І я не забуду ті дивнії очі
Я знаю, була я у тебе одна!
А в нашім коханні, в ті сладкії ночі
Заручкою стала жовта луна…
Тихенько – тихенько молитву читаю:
Пробач мені, Боже, і всім нам пробач!
Кохаю його і завжди пам'ятаю,
За все, що не встигла сказати, пробач…
І я не забуду ті дивнії очі
Я знаю, була я у тебе одна!
А в нашім коханні, в ті сладкії ночі
Заручкою стала жовта луна…
Далеко – далеко у небі є зірка
Свій світ відбиває над нашим столом.
Солодке вино мені бачиться гірким,
А гірке кохання – солодким вином…
І я не забула ті дивнії очі
Я знаю, була я у тебе одна!
А в нашім коханні, в ті сладкії ночі
Заручкою стала жовта луна…
Свидетельство о публикации №116031104856