Іще одна весна іде
до нас дощами, вітром лине.
Вона усюди і ніде,
як клекіт в небі журавлинний.
В тендітний квітці край доріг,
вона в бруньках, як кров нуртує,
як найдорожчий оберіг
сережки золотом гаптує.
Весна ніде, але жива –
у гомоні струмків бурхливих,
у пущі лісу ожива,
в озер зіницях полохливих…
В моєму серці дивина –
не біль, а щем як в древа тілі
коли пробуджує весна
життя у кроні омертвілій.
Іде іще одна весна…
.
ЛIРИКА З ПРИСМАКОМ ПОРОХУ,2016-2020 рр.
Iде iще одна весна
© Copyright: Леонид Валериевич Жмурко, 2016
Свидетельство о публикации №116031008735
Свидетельство о публикации №116031008735
Рецензии
Понравилось выражение "кров нуртує" и стих в целом.
Мне очень нравится весна,когда она пробуждает жизнь в кроне омертвелой.
Спасибо Вам. З повагою...
Елена Лугавцова 23.06.2016 23:00 • Заявить о нарушении
Мне очень нравится весна,когда она пробуждает жизнь в кроне омертвелой.
Спасибо Вам. З повагою...
Елена Лугавцова 23.06.2016 23:00 • Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.