Лунное
Бессонницей,
Песнями...
Флюидами, дозами нежности и чувствами особыми...
Поверь, несущественно, что плачу по ночам
И что столько
Между нами
Перронов, вокзалов, остановок, асфальтных дорог шуршащих...
Во вселенной сердца ты единственный месяц
Для меня,
Незримый...
Течешь по сосудам венозной кровью святой любви,
Целую глазами портреты фотографий...
В груди
Угольки...
Почувствуй же душой... невольно... мое патогенное дыхание...
Марина Алдон
Місячне
Я відстань до тебе вимірюю снами,
Безсонням,
Піснями…
Флюїдами, дозами ніжності та почуттів особливих…
Повір, несуттєво, що плачу ночами
Й що стільки
Між нами
Перонів, вокзалів, зупинок, асфальтних доріг шарудливих…
У всесвіті серця ти місяць єдиний
Для мене,
Незримий…
Течеш по судинах венозною кров’ю святого кохання,
Цілую очами портретні світлини…
У грудях
Жарини…
Відчуй же душею… невільно… моє патогенне дихання…
1 січня 2015
Свидетельство о публикации №116031002659
Ирина Рудзите1 11.03.2016 15:42 Заявить о нарушении
Наталья Беляева Ерух 11.03.2016 17:48 Заявить о нарушении