У непідвладних владі бачення своє,
А влада тільки гне – не додоїла.
Розправити ми зможем знову крила?
Зозуля, скільки забажає, прокує.
Вона лиш фон. Не в фоні зовсім сила.
Що за закони – вибрав, а не скинь?
До нитки нові знову оббирають.
Ми будемо платить за неба синь,
За птиць, які до нас ще прилітають?
Розірвемо тенета павутинь,
В які «свої» й чужі нас заплітають?
Ми будемо платить за неба синь
© Copyright: Петр Коваль, 2016
Свидетельство о публикации №116030900901
Свидетельство о публикации №116030900901
Рецензии