Я намалюю фарбами тебе!

Дай мені пензель,я намалюю фарбами тебе,-
Ти будеш осінь золотава у вбранні багряном,
Що холодно дощами в душу б'є,
А потім,усміхнувшись,відлітає журавлями!

Дай мені пензель,я намалюю фарбами тебе,-
Ти будеш літом теплим із ясними днями.
Бурхливой річкой,що любов несе,
Повітрям чистим з голубими небесами.

Дай мені пензель,я намалюю фарбами тебе,-
Ти будеш березнем весіннім,ранніми бруньками;
Росою свіжою,що на світанку вже,
П'янить птахів і трави напуває.

Дай мені пензель,я намалюю фарбами тебе,-
Зимою зображу з холодной хуртовиной,
Вона на серці цілу ніч мете,
А в ранці,наче лід в ставку застине.

Дай мені пензель,я намалюю фарбами тебе,-
Ти будеш враннішнім світанком на далекому причалі;
У день з тобою сонце,як із морем,заграє,
А у ночі засвітять зорі світлими очами.

P.S.
Дай мені пензель... А краще не давай!
Бо я не Айвазовський,все сказажу словами,
Хоч і не Пушкін,але про тебе ці вірші,тримай!
Ночами все пишу листи своїй Тетяні.