щось... весняно-навiяне

Лиш кволе тепло із пагонів верб проросло-
піском і смолою запахли асфальтні шляхи.
Оце літочиснення зим… ВзялО й собі далі пішло,
розітяли йму простір крильми перелітні птахи.

Насиджені гніздо-мешкАня з повЕрхів й собі
розплющують очі квадратні і дивляться в світ,
як з бруку столітнього звеселілі міські голуби
видлубують літо… Літочислить сірий граніт.

Камінних левів ніщо не пробудить від сну,
повз них час пропхнеться хитрючим пітоном,
а вежа шпильчаста знай нанизує ранню весну,
і клаптики неба розшарпують в гіллі ворони.


Рецензии
Чарівно... Сподобалось...

Шон Маклех Патрик   08.03.2016 15:50     Заявить о нарушении
Дякую за прочитання і приємний відгук.

Фиолетта   14.06.2016 23:54   Заявить о нарушении