Василь Симоненко. Полынь снегов ползёт за...

Автор: Василь Симоненко

                Перевод Инессы Соколовой (3-й вар.)

* * *

В окно синица стукнулась крылом.
Всё словно замерло. Сереют стены.
Предзимья грусть. Безрадостно кругом,
Повисли облака стогами сена.

Плывёт печаль. Как факелы стоят
Игриво нарядившиеся ели –
На липы летние похож наряд,
Полынь густую: за ночь поседели.

Чреда снегов ползёт за горизонт,
Щекочет ноздри запах горьковатый,
Снежинок-пчелок белый хоровод
Всё так же кружится над бедной хатой.

---

Оригинал

З ВІКНА

Синиця в шибку вдарила крильми.
Годинник став. Сіріють німо стіни.
Над сизим смутком ранньої зими
Принишкли хмари, мов копиці сіна.

Пливе печаль. Біліють смолоскипи
Грайливо пофарбованих ялин —
Вони стоять, немов у червні липи,
Забрівши в сивий і густий полин.

Полин снігів повзе до видноколу,
Лоскоче обрій запахом гірким,
Лапаті, білі і колючі бджоли
Неквапно кружеляють понад ним…

20.XII.1962

Джерело: В.Симоненко. У твоєму імені живу. "Веселка", К., 1994.