Белое и черное

«О том, как тишина всех веков бессмертных счастью учит...»
(Уильям Батлер Йейтс)

В черноте небес бродит белый кот -
Такой одинокий среди пустоты.
Мурлычет вокруг ворот Вселенной,
Одиночество пророчит и, кстати,
Читает манускрипт позабытый
Написанный, на камне дольмена.
Менгир молчит, а в темных скрытых нишах
Монахи написали о боях и знаменах
Народов пропавших и летописи весомые,
Где каждая буква тяжелая и кровавая -
Где короли Ирландии, где предводители кланов?
Все исчезло... И равнодушный потомок
На стеклах окон пальцем вырисовывает: «Скука!»
И сетует, что жизнь нудная,
Прожигает свои дни, и в серые будни
Добавляет буроватый оттенок вина.


Бiле i чорне
Шон Маклех Патрик
                «Про те, як тиша всіх століть безсмертних щастю вчить…»
                (Вільям Батлер Єйтс)         

 У чорноті небес блукає білий кіт -
 Такий самотній серед порожнечі
 Муркоче коло Всесвіту воріт,
 Самотність пророкує і,  до речі,
 Читає позабутий манускрипт
 Написаний на камені дольмена.
 Менгір мовчить, а в темних нішах крипт
 Монахи написали  про бої й знамена
 Народів зниклих і літописи важкі
 Де кожна літера важка і черлена -
 Де королі Ірландії, де кланів ватажки?
 Все зникло… І нащадок збайдужілий
 На шибках пальцем вимальовує: «Нудьга!»
 І нарікає, що життя марудне,
 Марнує дні свої і в сірі будні
 Відтінок буруватий додає вина.